1. Дєвочки, перед тим як сісти за кермо, подумайте: нахуя воно вам нада.
Єслі відповідей "нада" більше, ніж риторичних питань "нахуя", тоді сідайте. 2. Я сподіваюсь ви добре вивчили ПДД, єслі недобре - ідіть вчіть. Щоби вам там усе хороше запомнилося, ви читайте їх як художню познавітільну книжку, не спіша, і тоді ви зрозумієте, що в принципі, знаків не так і багато, все підпорядковано логічним законам, так шо єслі ви шото забудете, головне - включити логіку. Єслі рубільник логікі в вас не працює (не включається), поверніться до п.1. цьої настанови.
В ПДД головне вивчити знаки головної дороги і другорядної (второстємєнной), правила проїзду перехрестя і круга, а також шо означає знак "цеглина", знаки одностороннього руху і поняття "помєха справа". Остальне вам в житті може нахуй і не пригодитись.
3. Ось ви вивчили всі знаки, і принесли значок "туфлі" і "У", щоб наклеїть на машину. Поверніться до п.1 і 2. Єслі ви щітаєте що логіка в вас працює добре, ви помиляєтесь (поки). Заради всього святого не чіпляйте цих значків на скло і прочі деталі автомобіля. Єслі ви настільки повні дури, що ще не переконались, що проживаєте в середовищі повного дядьківського хам"я і жіночої стервозності, - середовищі цілком агресивному вообще, а на дорозі ця агресивність подвоюється, - вам неодімнно нада задуматись над пунктом 1. Ніхто, бачучи ваше "У" і каблук не пропустить вас, не пожаліє, а навпаки, буде вам істошно сигналити, асобінно якщо ви їдете на новісінькій блискучій машинці, не пропускати, навіть там де повинні пропустить іменно вас, підрізати і по-іншому іздєватись. Я також не раджу вам закидувати внутрішній простір машини пухнастими м"якими іграшками і куколками, вішать їх на присосках, щоб вони баламбались всередині. Потому шо цей передвіжний ляльковий театр дуже дратує, причому усіх, навіть пасажирів авт. В кукли і м"які іграшки треба було гратись, блядь, в дитсадку, або на крайняк, грайтесь в домашній тиші, а не на дорозі.
Отож, якщо ви їдете на непримєтній машині, нічим не обвішаній, ви зіллєтесь з іншими учасниками руху, дядьки будуть думать, шо ви така як всі, а ззаді можуть прийнять вас тоже за дядьку, і ви будете спокійні, і менш відчувати власну неповноцінність.
4. На перших порах ви повинні їздити з тією швидкістю, при якій ви відчуваєте себе комфортно. Якщо вам комфортно на першій, максимум другій передачі - їздіть в дворі біля сарая і на дорогу не вилазьте. В цьому випадку це означає, що вам іще треба поїздити з приватним інструктором, у кожного своя індивідуальна кількість "учбових польотів". Одному вистачить 9-10, іншому треба для впевненості 20-40. Не лінуйтеся, попросіть інструктора щоразу повторювати вправу "гірка" - навчіться впевнено тримати гальмо і рушати вгору по нахилу, а також не лінуйтесь робить вправи на задню передачу (для паркування пригодиться) і дистанцію. Пам"ятайте: вчитися - похвально, повторювати вивчене - запорука вашої безпеки. Ніхто не подумає шо ви тупа, якщо ви настирливо пробуєте, вправляєтесь - це свідчить про ваше упорство і вопрєкі усім ви колись станете хорошим водієм. Тільки ліниві і боязкі опускають руки. (п.1).
5. На перших порах максимальна швидкість, при якій ви себе на дорозі почуватимете комфортно, буде до 60. В цьому нічого страшного. Але з такою швидкістю ви повинні їхати в крайній правій смузі. Якщо ваша швидкість зросла до 80 - все одно не покидайте цієї смуги. Ви не уявляєте, як дратує, коли каракатиця лізе в крайню ліву, швидкісну полосу. Я би сама виходила і била б таких палкою по голові. Якщо вам дзвонить телефон, і ви не можете їхати з хорошою швидкістю і говорити, не беріть трубку взагалі. Навіть професійного водія телефон трохи відволікає, і він збавляє швидкість (якщо не дурень), а це дратує задніх. Поки ви не будете впевнено їздити, не користуйтесь телефоном в русі, а треба поговорити - зупиніться і передзвоніть, поговоріть, і далі хдьте спокійно.
Якщо ваша швидкість менше 60-80 і ви ледь пхаєтесь у крайній лівій полосі, на виручку вам може прийти аварійка. Якщо ви будете повзти із значками "У", каблучком, з вас будуть кепкувати, а якщо ви вмикнете аварійку - всі поймуть що у вас негаразд, і об"їдуть вас без матюків.
НЕ ЗАБУВАЙТЕ ВКЛЮЧАТИ ПОВОРОТИ ЗАЗДАЛЕГІДЬ, КОЛИ ХОЧЕТЕ ПОВЕРНУТИ!!!! а не в останнью хвилину.
Бо я перший дам вам у пику і ви повернетесь до п.1 якщо залишитесь в живих.
6. Раджу вам виїзджати щодня, як би у вас що не трусилось і як би ви не боялись. Уявіть, що у вас нема іншого виходу, і там де ви живете відсутні таксі і громадський транспорт. На вихідних їздіть більше і довше, бо дороги не так завантажені. До речі, не бійтесь пробок. Гололід, гірка і навіть банальне паркування - страшніше і складніше аніж пробка і тягнучка.
"Коли я їхала перший раз сама, без інструктора, нікого поряд не було, я була пітна, як загнаний кінь. Я стояла на Хрещатику в пробці, попереду мене стояло мазератті, з двох боків - шикарний мерс, мазераті, позаду - бентлі. Я подумала, що таке може бути в перший день тільки зі мною, і що сили зла об"єднались проти мене."
Це все хуйня. За кермами таких піжонських авт сидять такі ж полудурки як і ви. Вони більш нагліші, - але боятьса майже так само. Ніколи не зважайте на марку авта.
7. Якщо вас не покидає панічний страх щодня, коли ви сідаєте в машину, читайте "отче наш" чи будь-яку молитву, яку знаєте. І пам"ятайте: все в руках Господніх. Ви це особливо збагнете на дорозі, коли побачите страшні аварії і розбиті машини. Береженого бог береже, ввірте свою долю богові. Коли ви неушкоджена повернетесь на своїй черепашці додому, прочитайте знов молитву і подякуйте щиро Богові, що ви на сьогодні лишились живі) Це приносить радість і полегшення.
"На другий день моєї самостійної одісеї, в мене на світлофорі в"їхав дядько-професіонал. Для нього це був не менший шок, аніж для мене, оскільки у нього за вісім років не було жодної аварії. Мені довелось його заспокоювать, поки приїхали менти і оформили ДТП. Проте потім наслідки стресу проявились у мене, коли я приїхала додому і заспокоїлась. У мене трусились ноги, руки, голова була як в тумані. Зранку мені на пом"ятій машині на позір довелось їхать на роботу. І всі механіки реготали з мене, а завмеханіками сказав, що це не добрий знак, раз з самого початку ДТП. Я сказала, щоби він свого сина вчив в пляшку сцяти, чи приблизно таке."
І показує, мій досвід, - правильно зробила. Нікому ніколи не вірте, особливо цій породі дядьок. Такими жартами вони до вас заграють, а ви можете надто перейнятись і ваш стрес або шок подвоється. Навпаки, якщо у вас легке ДТП на початку вашої водійської кар"єри - повірте мені, - це добрий знак, значить з вас вийде скоро відмінний водій. Я живий (поки що) приклад цьому.
8. Якщо ви не впевнені, хто кого пропускає, краще пропустіть ви. Не ведіться на сигнали ззаду, - там може сидіти хуйло, яке не знає правил, і чим більше дурне, тим більше самовпевнене. А ви поведетесь, кинетесь вперед, і потім будете винні, а хуйла і слєд простил. Єслі пропускають вас, дядька шо напроти може вам махнуть, мол їдь, дура! і ви будьте ввічливі - завжди коли вас пропустять, зроблять нужний жест, посигнальте аварійкой - це правило ввічливості. Передньому дядькі всміхніться і махніть рукой. Дядькам це особливо подобається. Якщо маєте можливість пропустити спєшащєго дядьку - пропустіть. Відчуєте, як приємно, якщо він вам тоже моргне "спасібо" аварійкой.
Добавлено (15.02.2009, 17:08)
---------------------------------------------
9. Коли вам треба пересікти багатополосну дорогу, щоб повернуть наліво чи який інший маньовр на пожвавленій трасі, заздалегідь включайте потрібний поворот і старайтесь їхать не дуже в резонанс загальній швидкості потоку машин. Задні, побачивши, що ви повертаєте, будуть бояться вам піддать в задок, якщо вас заздалегідь видно, цього не станеться. Тому що вам ніхуя не буде, а вони будуть вам должні за несоблюдєніє дістанциї. Тільки будьте людиною - робіть все так, як би вам хотілось щоб робили вам, без западла, і тоді все буде гаразд. Тобто нада повернуть - поворот включаєте, дивитесь в дзеркало шо позаду робиться, а не ломитесь не глянувши з надією що всі вас пропустять тутже, королєвну, на великій швидкості успєв загальмувать. Якщо плентаєтесь повільно, і резоніруєте з обшим потоком, включайте аварійку, як я уже казала, но при аварійці не помітно, який ви включили поворот. Все блима одночасно. Пам"ятайте і про це. Якщо хуйло в наглу вам сигналить, включіть аварійку, якщо не їдете в крайньом правом ряду, воно вас і об"їде, побачить що з вами не гаразд.
10.Глядіш, через три місяці, ви вже перестанете хреститься і читать отченаш, почнете потрохи набирать швидкість, почуватиметесь більш впевнено, проте будьте завжди уважні і ввічливі на дорозі - не зважайте на ідіотів. Не реагуйте на сигнали ззаду, психів зараз дохуя.
Якщо у вас не буде можливості щонайменше перші три місяці а краще всі шість щоденно їздити на авті, а десь буде раз на тиждень, коли чоловік дасть вам "погратись" - не витрачайте сил. ви будете довго на нульовому рівні, ваш друг чи чоловік буде кепкувати з вас, що пройшов рік, а ви як баран, і в вас посіється комплекс.
починайте активну практику тоді, коли в цьому є потреба, і коли ви матимете змогу часто іздити сама, щоб вам ніхто з боку не жужжав.
Тепер декілька слів про комфорт. Од початку ви будете їздить в машині, вцепившись в руль прямо перед своєю пикою, а сидіння підігнавши так, шо ледь не впиратиметесь коліньми в груди. це нормально, вам так кажеться зручніше. Про музику чи розмови в салоні не може бути й мови. Музика і розмови будуть вам заважать, сидячі позаду, будуть заважати дивитись в дзеркала, а ті що з боку - хапатись за ричаг передач. Чоловік, друг чи інший водій, який буде їздити з вами буде смущать вас порадами, критикою, криками" обережно" там, де нема чого боятись. Я на місці пасажира сам почуваюсь некомфортно і грішу тим самим. Я і таксистам кричу і критикую їх. Це нормальна реакція людини, яка має досвід водіння, а не блядство з її боку. Коли їдеш сам, навіть не впевнено, почуваєшся безпечніше, аніж коли тебе везуть. Манера їзди в кожного своя.
В долбойобів тільки вона однакова.
Найкраще відразу вчитись їздити плавно, думати, як би почувався при ваших скачках пасажир, якщо би був не пристібнутий.
Тому раджу вам більше їздити самій. Ніхто вас не критикує, не заважає, не дратує, ви самі себе контролюєте, самі себе хвалите і сварите.
Таке буде продовжуватись півроку. І це не так багато і довго, як здається.
Через півроку десь, коли вам захочеться вмикнути музику, вмикайте краще не радіо, а диск чи касету з чимось плавним, не зловєщім, і неголосно. Потрохи ви будете робить голосніше, і музика ставатиме динамічніше. Ніколи не силуйте себе - заважає вам шум чи музика - нахуй їх.
Проте, коли ви від їзди почнете відчувати більше задоволення ніж роздратування - музика і шум уже вам будуть не перешкода. Десь, коли вам захочеться вмикнути музику, вмикайте краще не радіо, а диск чи касету з чимось плавним, не зловєщім, і неголосно. Потрохи ви будете робить голосніше, і музика ставатиме динамічніше. Ніколи не силуйте себе - заважає вам шум чи музика - нахуй їх.
Проте, коли ви від їзди почнете відчувати більше задоволення ніж роздратування - музика і шум уже вам будуть не перешкода.
З часом, коли ваші поїзди стануть триваліші, спробуйте трохи відсунути і "покласти" сидіння. Головне, щоби педалі діставали без труда. Особливо, коли вам предстоїть довга дистанція. Дуже корисно на вихідних поїхати в сусіднє місто, проїхатись кілометрів 100 по трасі. Але від сидіння в позі зародиша. ви почнете на довгих дистанціях більше втомлюватись. Зупиняйтесь, потрохи "ослаблюйте" сидіння, відсуваючи його від передньої панелі далі, відразу ж міняйте положення дзеркал, поки не налаштуєте їх правильно - нікуди не їдьте. Під час руху вам їх перелаштувать буде незручно, а їхати без достатнього огліду в дзеркалах - все одно що лягти під поїзд. Не забувайте про "мертву" зону, коли на певному участку машину, яка рухається за вами не видно ні в бокове, ні в дзеркало заднього виду.
Про каблуки чи платформи за кермом перші півроку доведеться забути. Особливо незручно їздити у босоніжках чи шльопанцях з важкою підошвою на платформі - нога буде зіскакувати з платформи, і ви будете різкі поштовхи робить.
Можете возити з собою зручні туфлі, в які перезуватись перед тим, як рушити. Головне - ваш комфорт і впевненість, нікого не слухайте, хто буде з вас глузувать. Шліфуйте свою майстерність. Плавна їзда - запорука успіху. На трасі старайтесь їхати в унісон загальної швидкості руху інших машин - не набагато швидше і не набагато повільніше.
На швидкості, коли вам треба потрохи скинути, не гальмуйте, просто відпускайте газ. Багато невмілих водіїв-жінок так звикають пригальмовувати, коли їдуть 80-90, не думаючи про те, як неприємно вдесятеро їх пасажирам. Просто скидайте швидкість, відпускаючи педаль газу. Повторюю, вчиться відразу плавності, не рвіть ричаг перемикача передач, до машини треба, як і до жінки чи дитини, - з ніжністю. Взагалі по можливості уникайте різкого гальмування! коли знаєте, що треба буде повернути, скидайте заздалегідь і вмикайте пооворот. Різкі рузи на дорозі великий ризик і западло.
В моїй першій машині не було гідропідсилювача керма, тому для того, щоб вивернути при парковці чи іншому маневрі з місця швидко руль, мені доводилось крутить дуже завзято і з силою. Перевагою такого неподобства став мій акуратний і красивий біцепс через місяці три такого щастячка.
Взагалі, ніщо так не заспокоює як чужі проблеми.
"Видали мені на роботі машину, убитого форда-ескорта. Жила я на Пушкінській, треба було проїхать через дві арки. На гірці на Б.Хмельницького біля ЦУМУ я зрозуміла, що в мене не працює ручне гальмо. Машина почала плавно котиться ввниз на бентлі і мерси. Добре, що мій приватний інструктор заставляв мене робить ненависну мною вправу "гірка" раз по разу. Я осипала його побажаннями щастя і благополуччя, коли виїхала з тої ситуації тоді, і ледь проштовхнулась в дві вузькі арки, в які би зара проїхала із заплющеними очима, і це в мене зайняло приблизно 20 хвилин, а мені видалось, що вже стемніло. Я вийшла з машини, і вся срака у мене була настільки в милі, шо тут же рівнесенько по швах розійшлися мої нові брюки з товстого чорного льону, а волосся прилипло до голови. Я почвалала додому так, ніби я не на машині, а на цистерні приїхала. На другий день, мене на роботу мчала лють, і я не боялась швидко їхать на роботу. Коли я приїхала на СТО на роботі, я думала що я розмовляю спокійно-холодним тоном, але всі механіки повскакували в ями, і мені потім казали, що таких матюків не чули вони навіть від міліції.
Халатність цих уйобків могла коштувати мені життя і здоров"я, і не тільки мені - на гірці вулиці Хмельницького в годину-пік."
Тому я ще раз кажу - не лінуйтесь робить "гірку" і вправи на дистанцію, налаштуйте собі дзеркала і уваєно в них дивіться. Надійтеся тільки на себе!!!)
Друга історія трапилась на третьому місяці водіння.
"Мчу Бориспільскою трасою в другому зправа ряду (уже). "Мчу" - це тоді їхала 85-90. І тут у мене в руці залишається ручка перемикання передач. Ахуєть. Но без паніки, я вмикаю поворот, дивлюсь, в крайніц правій нікого, пригальмовую плавно-плавно, потім вижимаю зчеплення, хапаю якийсь відросток, який лишився від ричага, і перемикаю його в нейтральне положення. На моє щастя, вирвалась не вся ручка, а переламалась тільки посередині, перед набалдашником. Можна було схопить за шкіряний карман, нащупать ричага і без "набалдашника"його так само перемикать, тільки міцно тримати. Так шо оддєлалась я льохким іспугом, але в ту мить на дорозі я подумала "ну все, пиздець" і мені здалося що я повністю вирвала ручку з гнізда і зчепленню пиздець.)))
Через півроку, коли я здавала той форд, який мені дали в убитому стані, з яким я єбала всіх механіків, завозячи зранку його на СТО і забираючи ввечері, той міхрютка, торговий представник, якому він дістався, плясав джигу од щастя. Виявляється, мені дали найубитішу машину в парку офісних машин, мовляв, "хай добиває", а я з неї зробила цукерочку. Міхрютка так разволновався і хутко, щоб не передумали, чкурнув у свою Житомирську область, на радостях увєзши в салоні забуті мною "туфлі для вождєнія" - старі шкіряні мокасіни. Стали, вочевидь, вони йому талісманом.
замість форда мені дали шевроле авео. ця мильничка видалась мені тоді літаком, який їде сам, як Ємєліна піч чи які волшебні сані, чи що там казать - ковьор-самольот! Боже, як я раділа, яким гламурним мені здавався комфорт в управлінні (чутливе кермо з гідропідсилювачем!). Я згадала слова знайомих, як казали, бачучи мене на форді - після цієї машини ти на будь-якій зможеш!) Тоді мені було гірко і не смішно.
А зараз смішно) гггг "
(содрала с ЖЖ)
